Дорожня карта викладачу щодо проходження закордонного стажування

Як викладачу пройти стажування закордоном?

У зв’язку з тенденціями глобалізації та новими викликами, що ставляться перед суспільством сьогодні, змінюються вимоги і до сучасного викладача вищої школи.  Міністерство освіти і науки України пропонує застосування нових критеріїв до кандидатів на отримання наукових ступенів, студенти та керівництво ВУЗів хочуть бачити серед свого викладацького складу професіоналів, що постійно поновлюють свої знання та навички, що володіють іноземною мовою і мають широкий світогляд. Таким чином, участь у закордонному стажуванні через отримання стипендії на навчання чи гранту на дослідження стає тим шансом до самовдосконалення, що підвищить вашу конкурентоздатність на ринку освітніх послуг.

Звісно, для цього необхідно володіти певними знаннями та зробити ряд кроків. В цьому матеріалі ми пропонуємо вам унікальну можливість дізнатися максимально всі нюанси.

Отже, слід зрозуміти, що існує кілька шляхів пройти закордонне стажування та отримати сертифікат про навчання (стажування) у країні, що входить до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та/або Європейського Союзу:

  1. прийняття участі в міжнародному тренінгу (training).
  2. отримання стипендії (scholarship) на навчання (study programs) (магістратура, аспірантура (PhD studies), post-doc) чи викладання (training, teaching).
  3. отримання гранту на проведення наукових досліджень (fellowship for international researchers).
  4. отримання гранту на проходження стажування (internship або, рідше, traineeship (якщо мова іде про можливість роботи чи надбання практичних навичок із перспективами подальшого працевлаштування)).
  5. отримання на конкурсній основі можливості стажування у профільній компанії чи установі (наприклад, Світовий банк, ОБСЄ, тощо) міжнародного або національного рівня.

Де знайти всі ці можливості? Щодо участі СНАУ в міжнародних освітніх проектах, інформація розміщується на офіційному веб-сайті СНАУ в розділі новин та на сторінці Відділу міжнародних зв’язків.

Щодо інших згаданих можливостей, вони відкрито розміщуються грантодавцями (donors) та організаторами стажувань в мережі Інтернет. Такі конкурси можуть оголошуватися міжнародними фондами, університетами, урядами чи посольствами країн, тощо (наприклад, Британська Рада в Україні, The International Visegrad Fund, Стипендіальна програма ім. Лейна Кіркланда, Стипендії ім. Фулбрайта для проведення наукових досліджень в університетах США, програми DAAD, конкурс для молодих вчених Шведської королівської академії наук , гранти урядів ряду країн).

Існує ряд безкоштовних веб-сайтів (Гурт, «Європейський простір», Osvita.ua, Mlаdinfo, Europe Internship, Internship Programs, Globalplacement, Unistudy, тощо), що акумулюють інформацію про найбільш актуальні конкурси, проте, слід бути уважним щодо наступних моментів: відразу перевіряйте дедлайн (ви можете зустріти багато застарілої інформації), а також вимоги до кандидатів, зокрема чи входять українські громадяни до переліку допустимих учасників конкурсу (eligible candidates).

Відділ міжнародних зв’язків СНАУ систематично розміщує інформацію про найбільш актуальні та популярні конкурси на власній сторінці офіційного веб-сайту СНАУ за наступним посиланням: http://sau.sumy.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=73&Itemid=100&lang=uk. Перевіряйте українсько та англійсько мовну версії. В подальшому ваша комунікація з обраним грантодавцем відбувається з ним напряму через електронну пошту чи за номерами телефонів, вказаними у оголошеннях конкурсів.

Ви також можете зустріти інформацію про проведення безкоштовних або платних вебінарів, семінарів, тренінгів для науковців та викладачів (наприклад, http://www.ceasc-bw.com/ru, http://www.osvitata.com/stazhuvannya-treningi-seminari/ , http://gurt.org.ua/news/trainings/ , http://www.eu-edu.org/ ) на тему пошуку таких можливостей отримання грантів чи стипендії, а також написання проектів наукових досліджень. Такі заходи можуть стати вам в пригоді, оскільки можуть надати вам інформацію не лише про можливості, а і важливі технічні деталі, як то: написання мотиваційного листа, концепції наукового дослідження, особливостей підготовки пакету документів чи проходження співбесіди. Будьте уважними в оцінці співвідносності ціни та якості надаваної інформації, якщо мова іде про платні заходи.

Починайте пошук потенційного грантодавця чи стипендії мінімум за півроку до бажаної поїздки, оскільки саме стільки буде потрібно для підготовки пакету документів та вирішення питань з роботодавцем.

20 березня 2015 року було підписано Угоду між Україною та Європейським Союзом про участь країни в програмі ЄС “Горизонт 2020” – рамкова програма з досліджень та інновацій (2014-2020 рр.). Бюджет Горизонту розрахований на сім років і становить 80 млрд євро. У Горизонт 2020 матимуть місце два види діяльності, а саме дослідження та інноваційна дільність. За винятком деяких проектів в рамках програми Марії Складовської Кюрі, така діяльність потребуватиме створення консорціуму з кількох організацій з країн ЄС, асоційованих країн і\або третіх країн (детальніше: http://h2020.link/download/other/HORIZON-20201.pdf).

Для українських вчених та викладачів участь у програмі є можливістю реалізувати власний проект (індивідуально чи у міжнародній команді) або попрацювати в якості викладача в одному з європейських університетів (програми мобільності та стипендії Марії Склодовської-Кюрі). Інформації про програму достатньо в мережі Інтернет українською та англійською мовами. Існує портал програми «Горизонт 2020» в Україні (http://h2020.link/), який, окрім іншого, розміщую оголошення про заходи, на яких можна отримати більше інформації про умови та деталі програми.

Україна є країною-партнером програми Еразмус+. Щоб дізнатися більше інформації про програму Еразмус+, ви можете скористатися або україномовною інформацією національного Еразмус+ офісу в Україні (http://www.erasmusplus.org.ua ), або англомовними чи німецькомовними ресурсами мережі Інтернет (www.erasmusplus.org.ua ).

 Що покривають гранти чи стипендії? Це залежить від обраної програми та грантодавця. Умови відкрито прописуються в оголошенні конкурсу і можна знайти саме такі, що задовольнять вас по максимуму. Так, стипендія/грант може покривати витрати: на оплату навчання у ВУЗі, проживання (в гуртожитку, орендованому приміщенні, готелі), харчування, закупівлю навчальної літератури, проведення досліджень, техніки, переїзд, візу та медичне страхування. Іноді, навіть, якщо мова іде про науковців, оплачуються витрати на переміщення родини стипендіата до місця проходження стажування/навчання та місячна допомога (allowance).

В залежності від конкретного конкурсу, грант/стипендія може покривати все зазначене, а може лише якісь певні пункти з переліку. Існують і так звані travel-гранти, які покривають витрати науковця на переїзд до місця дослідження чи проведення конференції.

Тобто, якщо вам вдасться в своїй заявці (application) довести грантодавцю, що ваше навчання чи дослідження буде мати дійсно позитивний ефект для науки та суспільства в цілому, він, зі свого боку, постарається максимально задовольнити ваші потреби. Звичайно, в межах виділеного йому бюджету. Бюджет, зауважте, наповнюється грошима платників податків ЄС або тієї країни, до якої належить грантодавець. Тому, ваша заявка повинна максимально відображати користь саме для них.

Що потрібно, щоб отримати грант чи стипендію? Перелік недовгий, але серйозний. Чому? Тому, що ви повинні розуміти обсяги заявок, з якими вам доведеться конкурувати. Особливо, якщо в переліку допустимих кандидатів зазначено пів світу. Саме тому ваша заявка має бути унікальною, щирою (мова іде про мотиваційний лист (motivation letter)), логічною, продуманою (cover letter) та нести елемент інноваційності.

Розглянемо типовий перелік необхідних документів для подачі на конкурс:

  • аплікаційна форма
  • Дослідницька пропозиція мовою конкурсу
  • Максимум три статті у pdf-форматі (якщо це грант на наукові дослідження або викладання)
  • Рекомендаційні листи
  • Автобіографія
  • календарний план з зазначенням місць перебування (приймаючі інститути / наукові партнери) запланованого наукового стажування
  • копії університетських дипломів та сертифікатів та їх завірені переклади
  • 2 рекомендаційні листи
  • мотиваційний лист
  • CV (можливо, з переліком публікацій)
  • копія запрошення від приймаючої установи
  • довідка про стан здоров’я
  • копія паспорта (може бути завірена нотаріально), зазвичай закордонного.

Практичні поради: Завжди уявляйте себе зі сторони прискіпливого грантодавця – дали ви б на це гроші чи ні. Максимально вичитуйте умови конкурсу, дуже бажано в мові оригіналу. Не бійтеся контактувати з організаторами конкурсу щодо незрозумілих деталей. Будьте унікальними. І, буває, що обирають просто ті заявки, о надійшли раніше.

Отже детальніше про документи. Основне, що слід зрозуміти: майже не існує конкурсів грантів чи стипендій, що вимагатимуть пакет документів українською чи російською мовою, звичайно, якщо це не вітчизняний грантодавець (а це буває рідше, ніж ви можете уявити). Таким чином, знання іноземної мови, хоча б на розмовному рівні, просто необхідне.

Аплікаційна форма. Може вимагатися заповнення її он-лайн або необхідно буде надіслати оригінал з вашим підписом. Іноді приймається сканований варіант. Важливо для вас, щоб дата на поштовому конверті була не останнім днем дедлайну.

Дослідницька пропозиція – документ, в кому ви за структурою, що пропонується умовами конкурсу, або у довільній формі описуєте те, що ви збираєтеся робити за гроші гранту/стипендії. Намагайтеся пам’ятати про креативність, логічну послідовність та якість мови написання. Обов’язково зазначайте необхідні ресурси та очікувані результати. Іноді важливо, щоб результати були або довгостроковими (ви працюватимете над темою в майбутньому, використаєте результати у викладанні, тощо), або твердими (яких можна торкнутися – наприклад, опублікована стаття).

Проте, звичайно, важливими є і персональні/професійні якості вас, як заявника. Це ви прописуєте в своєму резюме (curriculum vitae), яке бажано, якщо іншого не вимагають умови конкурсу, мати у формі, що стала універсальною в ЄС – Europass CV (https://europass.cedefop.europa.eu/en/documents/curriculum-vitae ). В нього можна включити перелік свіжих публікацій, який бажано викласти англійською мовою. Дуже часто, однією з негласних умов конкурсу буде ваша наукова активність в обраній тематиці у вигляді публікацій. Також не соромтеся максимально повно описати всі свої здобутки, особливо, якщо вони підтверджені сертифікатами.

Існує також «паспорт навичок» за формою ЄС (European Skills Passport) (http://europass.cedefop.europa.eu/en/documents/european-skills-passport ), в рамках якого можна створити і «паспорт з володіння мовою» Language Passport.

Рівень володіння іноземною (англійською) мовою ви можете перевірити тут: https://europass.cedefop.europa.eu/en/resources/european-language-levels-cefr. Унікальною рисою цих європейських документів є повна довіра до вас, оскільки, наприклад, паспорт з володіння мовою ви заповнюєте самостійно на основі самооцінки.

Цей документ може бути прийнятним за умовами ряду конкурсів грантів та стипендій. Проте, деякі грантодавці за умовами конкурсу вимагають більш серйозне підтвердження володіння мовою, як то: TOEFL, IELTS (англійська мова)), Telc language tests (десять європейських мов), German from Goethe (німецька мова), тощо. Їх отримання вимагає часу на підготовку, коштів, вони також мають певний строк дії, а це необхідно врахувати заздалегідь.

Мотиваційний лист відповідає на питання «чому саме ця програма?», «чому саме ви?» (ваша унікальність, що корисного можете внести саме ви), «які перспективи тандему «ви-ваше дослідження/навчання».  Існує безліч тюторіалів та статей, що допоможуть вам написати якісний мотиваційний лист, що запам’ятовується (наприклад, http://motivationalletter.com/motivation-letter-sample-for-eu-commission-traineeship/). Проте, слід розуміти, що навіть, якщо це завдання здається легким, воно потребує максимальної концентрації ваших сил і уваги. Вважайте це маленькою дисертацією.

Ще один документ, що, можливо, необхідно буде підготувати, це «ваші викладацькі принципи/стратегія» (teaching statement). Зазвичай він необхідний, якщо ви подаєте заявку на викладання закордоном.

Будьте готові до того, що необхідні будуть рекомендаційні листи, зазвичай не з вашого університету. І зазвичай вони будуть заповнюватися в он-лайн формі за посиланням, що прийде на особисту поштову скриньку особи, які ви вкажете у своїй заявці. Тобто, можливо, ця особа повинна володіти англійською мовою. Іноді буде достатньо від сканованої версії підписаного рекомендаційного листа.

Деякі конкурси вимагають уже утвореного партнерства між науковцем та установою, що буде його приймати на стажування чи проведення дослідження. Для цього буде вимагатися копія запрошення від приймаючої установи. Будьте уважними до вимог до цього документа, а також працюйте над налагодженням контактів із зарубіжними партнерами заздалегідь. Ви можете також скористатись існуючими контактами ВНЗ, де працюєте, проте, зазвичай, це довготривалий процес, оскільки буде потрібен час на пошук науковця закордоном, що буде зацікавлений у співпраці саме за вашою тематикою.

Копії університетських дипломів та сертифікатів іноді повинні бути перекладені та завірені нотаріально. Можливо, заздалегідь варто пройти процедуру апостилю та легалізації ваших документів про освіту. Апостиль засвідчує справжність підпису, автентичність відбитку печатки і штампу. Консульська легалізація підтверджує відповідність документів законодавству держави їхнього походження з метою використання їх в іншій країні.

Окрім усього іншого, хочемо зазначити, що ви повинні бути готові до того, що позитивною може бути відповідь лише на вашу 20ту або 30 заявку. І ви не повинні це розглядати як поразку або власну нездатність. В кожному конкурсі лише на простий тренінг приймають участь біля 250 осіб. Ви можете уявити скільки тоді заявок надходить на отримання фінансування більш серйозних речей. Проте, досвід показує, що в цьому питанні необхідно три доступні речі – впевненість у успіху, наполегливість у подачі заявок і постійне самовдосконалення.

Що робити, якщо ви отримали грант чи стипендію? Радіти, а також відразу починати процедуру підготовки. Наприклад, отримати закордонний паспорт, якщо ви цього не зробили раніше, оскільки в холодний період року можуть утворитися черги. Дізнатися про процедуру оформлення візи та медичної страховки. Візу дешевше отримати безпосередньо у візовому відділі посольства відповідної країни, оскільки у сервісному центрі ви сплатите додатковий збір. Тим паче, що мета вашої поїздки буде мати носити науковий характер, що надає вам певні переваги. Медична страховка повинна бути оформлена в компанії, що є акредитованою саме посольством країни, куди ви плануєте виїхати.

Заздалегідь сконтактуйте з приймаючою стороною про умови проживання та харчування, щоб ви могли розрахувати час прибуття, речі та кошти, що необхідно взяти з собою. Не розраховуйте лише на кошти гранту чи стипендії, будьте готові на випадок,  якщо додатково будуть необхідні власні кошти.

Якщо ваш рівень мовної підготовки не досить задовільний, почніть його вдосконалювати, не відкладаючи, оскільки ви опинитесь в абсолютно іншомовному середовищі, що вже саме по собі є стресовим.

Будьте уважними та акуратними у виконанні умов вашої дослідницької пропозиції, адже грантодавець очікуватиме від вас підготовки фінального звіту. Невиконання всіх критеріїв, може спровокувати ситуацію, коли буде зіпсований не лише ваш імідж на міжнародному рівні для інших грантодавців, а і імідж установи, де ви працюєте в Україні.

Сподіваємося, що ця публікація максимально повно відповіла на можливі запитання. Бажаємо вам успіхів в отриманні грантів та стипендій. І пам’ятайте, що ви не лише підвищуєте свою професійну конкурентоздатність та вдосконалюєте себе, ви також формуєте імідж свого університету, оскільки показник академічної мобільності викладачів та науковців є одним з найвагоміших у рейтингу ВНЗ.